вівторок, 21 лютого 2017 р.


Мітинг – реквієм, присвячений  пам’яті Небесної сотні

          «Небесна сотня у вирій полетіла»


Майдан ридав. А сотня в небо йшла,
Один за одним, наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
20 лютого  на майдані Небесної Сотні селища Гусятин  пройшов мітинг – реквієм за участю представників районної та місцевої влади, вже третій рік підряд ми вшановуємо пам'ять героїв небесної сотні всечесні отці селища  Іван Бучко  (УПЦ) та Петро Гудима (УГКЦ),  відправили панахиду за померлими на майдані в столиці України. Присутні молилися за світлу пам'ять тих, хто своїм молодечим життям намагався захистити правду.
 «Події на Майдані змінили хід історії України. Хлопці ішли без зброї під кулі заради майбутнього України, адже жадали змін. Ми маємо об'єднатися, підтримувати та поважати один одного, адже  Майдан нам вказав вектор руху. Тільки разом ми можемо змінити нашу Україну»,- вважає голова райдержадміністрації Віталій Батіг.
Спогадами тих трагічних днів із присутніми ділилися голова районної ради Василь Бойчук та голова об'єднаної територіальної громади Михайло Левицький, який бачив реалії Революції Гідності на власні очі.
Голова райради Василь Бойчук зазначив, що за свою свободу, незалежність, суверенітет Україна платить дорогою ціною – кров'ю найкращих синів та дочок.
«Ми віримо, що Україна буде, Україна переможе, Україна вистоїть у цій нелегкій боротьбі»,- переконаний Василь Михайлович.
«Маємо переосмислити той час, який пройшов з часів Майдану, щоб подвиг юних патріотів не був даремним, щоб не втратити свою державність.»,- закликав Михайло Левицький, голова Гусятинської ОТГ.
До стели покладено квіти та запалені лампадки, як вияв шани тим, хто увійшов в ряди Небесної Сотні.
Зворушливі авторські вірші прочитали студент Гусятинського коледжу Ярослав Череватий, свій власний вірш читала жителька селища Олена Василівна Закутій  патріотичні пісні «Мамо я живий»,мелодійно виконав соліст РБК Василь Кондрат, про подвиг Героїв, які стали воїнами миру, добра, справедливості,  звучали в цей день для того, щоб ми ніколи не забували завдяки кому ми дихаєм вільним повітрям та живем на вільній землі. 












Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває:
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.