10 березня минає 156 років з часу смерті геніального сина України – Тараса Григоровича Шевченка. Сила його таланту - в глибокій народній сутності як митця і як особистості. Обставини життя, світосприйняття, філософія, мова - усе щонайтісніше пов'язане з народом. А головне - освячене Совістю: служити народові як виразникові його буття в усіх вимірах.
Тарас Григорович свою першу збірку поезій назвав «Кобзар» і в національній свідомості уже кількох поколінь це наймення - Великий Кобзар - закріпилося за ним як утілення найвищих чеснот народних співців і найбільших їхніх заслуг перед Україною. З Тарасом Шевченком і його «Кобзарем» Україна і її народ – непереможні.
І уже традиційно, цього дня жителі смт Гусятин приходять на площу, названу його іменем, де стоїть постамент Кобзарю, щоб знову і знову віддати шану цій геніальній постаті. Під жовто- синім знаменом прийшли до Тараса представники влади, духовенства, молодь.
Священнослужителі різних конфесій селища служили поминальну молебень за душу Тараса. У своїх промовах закликали присутніх дослухатися до слів Шевченка, щоб вони були настановою для кожного з нас у щоденному житті.
«Такі постатті як Тарас Шевченко появляються в історії одна на століття чи навіть на тисячоліття, що досягають вершин світового рівня. Адже у світі коли згадують про Україну, згадують і про Шевченка. Творчість Тараса залишила у кожного з нас свій слід. Його слова є дороговказом і сьогодні. Шевченко актуальним буде завжди і нехай збудуться його пророчі слова «І на оновленій землі. Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі », - зазначив голова районної ради Василь Бойчук у своєму виступі.
Голова Гусятинської об’єднаної територіальної громади Михайло Левицький закликав громадськість бути свідомими українцями, патріотами своєї країни, вивчати глибше творчість поета, адже пройшли століття, а вона і досі до кінця незвідана.
«Поставмо собі за мету виділити час для читання Кобзаря, розповідаймо про нього дітям та внукам, адже у словах Шевченка стільки правди та пророцтва»,- закликав Михайло Михайлович.
Під звучання пісні «Шлях до Тараса» до підніжжя пам’ятника покладено корзину із жовто-блакитних квітів.
Немає коментарів:
Дописати коментар